"Веселий мультик  про пташок", 2000 рік - https://youtu.be/G_4Eo2vFpRc

"Жив собі Чорний кіт", 2006 рік - https://youtu.be/Vs2w844QDvc

"Курка, яка несла всяку всячину", 2006 рік -  https://youtu.be/aNUeLHOpMyg

"Гидке (бридке) каченя", 2016 рік - https://youtu.be/I_A1VhWLKpI

"Вірте у любов, вірте у Різдво", 2018 рік - https://youtu.be/SwQhebWgSco

Дитина - жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

вдома:

• не хоче одягатися вранці;
• шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
• просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
• плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
• не контактує з однолітками у дворі – грає наодинці в парку;

в дитячому садку:

• не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
• усамітнюється при будь-якій нагоді;
• часто губить свої іграшки або речі;
• бруднить чи псує одяг – грає поламаними іграшками;
• відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації, грі;
• не має друзів у групі.

Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу?

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вихователі, керівництво ЗДО, старші діти, батьки інших дітей, охорона, поліція).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — повідомте поліцію.

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

• Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.
• Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
• Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.

Що робити, якщо ваша дитина агресор?

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
• Зверніться до практичного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ!!!

Що повинні робити батьки,

якщо в закладі дошкільної освіти відносно їх дитини має місце булінг

   Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви зможете їй допомогти, якщо вона детально розповість про все.

   Порозмовляйте з вихователями. Навіть не дивлячись на те, що в дошкільних закладах дорослі завжди знаходяться поруч з дітьми, за такою великою кількістю малюків, які безперервно бігають навкруги, прослідкувати просто нереально. І, оскільки маленькі хулігани віддають перевагу тому, щоб ображати дітей, коли дорослі не дивляться, важливо порозмовляти з вихователями і ввести їх в
курс справи, щоб вони поспостерігали за певними дітьми.

 Заплануйте переговори з батьками. Коли маленькі діти вдаються до булінгу, їхня поведінка частіше за все запозичується з домашнього досвіду, тобто у своїй родині вони можуть стати свідками домашнього насилля, дивитися жорстокі телешоу, чути як їхні брати та сестри висміюють інших дітей або самі бути
жертвами насилля. Тож порозмовляйте з адміністрацією закладу і призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його поведінку.
 Вчіть дитину захищатись від кривдників, розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності (бути завжди поруч з іншими дітьми).

 Розширюйте можливості дитини, запропонувавши їй пограти в рольові ігри. Так вона зможе попрактикуватись у тому, що має намір зробити в подібній ситуації наступним разом.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. 
Ось кілька порад про це:
 Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку.
 Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
 Запитуйте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно слухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
 Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.
 Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька. Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
 Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.