сторінка психолога

Контакти щодо психологічної підтримки у час війни

Цілодобова лінія психологічної підтримки  «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.

  • Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
  • Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
  • Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
  • Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:

Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/

Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua

Telegram - @CHL116111

 

Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (  https://tellme.com.ua)

Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.

Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням ( https://t.me/friend_first_aid_bot)

 

У випадках домашнього насильства слід звертатися:

  • до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт

насильства;

  • на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються

інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі,

насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства

та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам,

чоловікам, дітям;

  • до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги

0 800-213-103;

  • до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього

насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або

116-123 (короткий номер з мобільного).

Перша психологічна допомога в тривожні часи: знати, вміти, допомогти

Багато хто вагається, чи взагалі потрібно обговорювати ситуацію в країні, воєнну загрозу… Потрібно.  Для прикладу, ми ж навчаємо дітей правил пожежної безпеки. Ми робимо це не для того, щоб лякати пожежою, а щоб людина, опинившись у ситуації пожежі, могла себе врятувати. Знання нам потрібні до того, як подія трапиться, бо важлива кожна секунда. 

Ми говоримо про безпеку не тому, що щось небезпечне має статися, а для того, щоб "натренувати м'яз безпеки", щоб відчувати свою силу в будь-якій ситуації.

"Дуже важливо поговорити з дитиною про ситуацію, пояснити їй, що відбувається, відповідно до її віку, і поділитися своїми почуттями. Поясніть їй, що відчувати страх – природно, і що їй не треба соромитися цього".

 

Дітей слід навчити правил поведінки, розповісти про можливі запобіжні заходи і алгоритм евакуації в школі, методи подолання тривоги та страху, наголошувати на важливості дотримання інструкцій, а найголовніше дорослі мають бути взірцем спокою та впевненості. 

Що батьки можуть зробити вже?

  • Давати раду своїй тривозі.
  • Щоб мінімізувати негативний вплив надзвичайних ситуацій,рекомендується підтримувати вдома звичний розпорядок дня та невимушену атмосферу, обмежити вплив ЗМІ на дитину, організувати їй заняття спортом і можливість виражати емоції різними способами – за допомогою гри, малювання, письма чи інших видів мистецтва.
  • Розробити домашній план безпеки.

 

Домашній план безпеки має включати: план евакуації (під час пожежі, замінування, обстрілу), тривожну валізку (рекомендацій в соціальних мережах уже є багато) та способи оповіщення одне одного (номери телефонів, місце зустрічі при розлученні, адресу родича, в якого можна всім зустрітися).

 

  • Вчити дітей технік подолання тривожних станів (можна спільно практикувати).
  • Покласти у шкільний ранець аркуш із домашнім планом безпеки, улюблену іграшку, пляшку з водою, сухе печиво/шоколадний батончик.
  • Дізнатися в адміністрації освітнього закладу затверджений план безпеки. 

 

Важливо:

  • поділитися своїми почуттями й думками з приводу ситуації, що виникла (ваші стратегії подолання стресових ситуацій можуть допомогти дитині стабілізувати її стан);
  • спитати дитину, чи є в неї запитання, на які вона не має відповідей;
  • стежити за станом здоров’я дитини (якщо виникли труднощі з засинанням, нічні кошмари, страхи, соціальна ізоляція, залежності від алко/наркоречовин, проблеми з фізичним здоров’ям (головний біль, закрепи, енурез, швидка стомлюваність) — зверніться до сімейного лікаря, психолога);
  • допомогти дитині знайти спосіб бути корисною, щоб послабити відчуття безсилля та безпорадності.

 

А тепер про методи і вправи зниження тривоги та страху:

  1. Найпростіші практики, щоб скинути напругу:
  • Потупотіти ногами. Під час цього процесу ми ніби скидаємо напругу в землю.
  • Щільно притиснути долоні до твердої стіни, спираючись на неї тілом. Тіло має бути розслабленим. Ефект досягається через відчуття стійкості позиції, напруга скидається в стіну.
  • Пройтися твердими кроками до вікна чи певного предмету, зосередившись на контакті з поверхнею землі
  • Випити звичайної води
  • Вправа «Диригент», яка дозволяє відчути можливості емоційного звільнення через рухи. Із закритими очима під швидку музику робимо достатньо інтенсивні та різкі рухи, ніби диригуючи, при цьому намагаючись звільнитися від непотрібної емоції.
  •  
    1. Дихальні вправи (для збільшення вуглекислого газу в крові та зниження рівня адреналіну):
  • «Квітка та свічка» — повільно вдихаємо пахощі уявної квіточки і вслід задмухуємо уявну свічку; послідовно вдихаючи та
  • видихаючи повітря; 
  • «Супермен» — стати в позу супергероя розставивши широко ноги, руки покласти на боки, повільно вдихати повітря і подумки проговорювати «я супермен, я з усім упораюся».

 

  1. Фізичні вправи для розслаблення напружених м’язів:
  • «Лимонад» — витягніть руки перед собою, уявіть, що в руках маєте половинки лимона, сік якого потрібно вичавити для приготування лимонаду, і починайте стискати кулаки; 
  • «Вартовий та лялька» — уявіть, що ви вартовий галактики, і станьте в непорушну напружену позу. На рахунок прийміть позу розслабленої ляльки, яка зроблена з тканини, отже в неї всі частини тіла вільно рухаються.
  1. Вправи для формування відчуття себе в безпеці шляхом переключення уваги і уяви:
  • «Моя картина» — уявіть собі картину на стіні. Ви можете прислухатися й уявити спів пташок та відчути пахощі навколо. За можливості можна перенести уявну картину на аркуш паперу. 
  • «5, 4, 3, 2, 1» — назвіть п’ять предметів, які бачите; чотири — які чуєте, доторкніться до трьох предметів; відчуйте запах двох предметів; проведіть язиком по зубах у пошуках смаку.
  • «Візьми себе в руки» — слід міцно обхопити себе руками навхрест за боки або лікті та притиснути руки до грудей. 

Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей

  1. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменш спроможна досягти висот самовираження.
  2. Не позбавляйте дитини ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
  3. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: "Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас".
  4. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
  5. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі питання, навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.
  6. Навчайте не того, що може сама дитина, а того, що вона може опанувати за допомогою дорослого.
  7. Пам’ятайте, що для дитини чогось не вміти, щось не знати – це нормальний стан речей. На те вона й дитина. Цим не можна дорікати. Соромно самовдоволено демонструвати перед дитиною свою перевагу в знаннях.
  8. Дитина не повинна панічно боятися помилитися. Неможливо навчитися чогось, не помиляючись. Намагайтеся не виробити в неї страху перед помилкою. Почуття страху – поганий порадник. Воно придушує ініціативу, бажання вчитися, радість життя і пізнання.
  9. Ви не ідеал, а значить, не зразок наслідування в усьому і завжди. Тому не змушуйте дитину бути схожою на вас.
  10. Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншою.
  • Для успішного навчання ми маємо перетворити свої вимоги на бажання дитини.
  • Запам’ятайте: маленькі діти не бувають ледачими.
  • "Лінощі" дитини – сигнал вашої безпорадності у навчально-виховній діяльності, в обраній вами методиці роботи з дитиною. Міняйте тактику  і стратегію! Проявіть креативність!

Цікаві інтерактивні вправи на дозвіллі з батьками

Гра "Свійські та дикі тварини" -  https://learningapps.org/display?v=pmsvrqt1k20

Гра "Овочі та фрукти. Що, де росте?" - https://learningapps.org/display?v=p8akw2nvn20 

Гра "Який за кольором?" -  https://learningapps.org/display?v=pcdyve0ct20

КОРИСНІ РЕСУРСИ ЩОДО ОНЛАЙН-БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ

Інформаційне відео щодо особливостей Інтернет-безпеки дітей дошкільного віку: 

https://www.youtube.com/watch?v=xYgSyom-d0w&t=9s&ab_channel=DialogHub

Пам'ятка для батьків: «Діти. Інтернет. Мобільний зв'язок»: 
https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

Посібник для батьків "Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі": 
https://rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/internet_safety_dl/children_internet.pdf

Курс  із медіаграмотності для батьків, який допоможе удосконалити знання про те, як захистити дитину від фейків, навчити їх розпізнавати та критично мислити: 
http://besttest.tilda.ws/page7261342.html?fbclid=IwAR1FrJ-opqp35fZpGGfR3U_C5F9nZyz-DeXhbEaXCP70Y6yqxoD44cZ5n7Q.

Серіал для батьків «Безпека дітей в Інтернеті»: 
https://www.youtube.com/watch?v=mbn8Cjw3O_o

 

 

Батьківський всеобуч

Спробуйте замінити звичні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все – інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини! Спробуйте – це працює!

  •        Замість роздратованого: «Пішли швидше, скільки тебе чекати!», скомандувати: «На старт, увага … руш! Побігли!».
  •      Замість загрозливого: «Їж, інакше не отримаєш десерт», порадувати: «Після того як зникне ця крихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке».
  •      Замість грубого: «Прибери за собою», вимовити мрійливим голосом: «От, якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі …».
  •       Замість розсердженого: «Не заважай!», сказати: «Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято».
  •      Замість незадоволеного: «Не вередуй, твоя улюблена футболка в пранні, одягай ту, яка є», примирити з неприємністю: «Дивись-но, а ось родичка твоєї улюбленої футболки. Давай її одягнемо!».
  •     Замість риторичного: «Ляжеш ти, нарешті, спати?!», поцікавитися: «Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?».
  •      Замість безсилого: «Щоб я ніяких «не хочу» не чула!» Несподівано закричати: «Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!».
  •  Замість нудного: «Скільки разів повторювати!», сказати таємничим шепотом: «Раз-два-три, передаю секретну інформацію … Повторіть, як чутно».
  • Замість строгого: «Руки помив?», запропонувати: «Давай пересвідчимось, що вода з твоїх рук потече чорна?».    

НАВЧІТЬСЯ СЛУХАТИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ СВОЇХ ДІТЕЙ

Уважно слухати – це навичка, якої необхідно вчитись і практикувати її використання.   Ось кілька важливих кроків, щоби стати хорошим слухачем:

Установіть і підтримуйте зоровий контакт. 

Батьки, яким це вдається, показують своїм дітям, що вони захоплені й зацікавлені. Діти можуть відчути прямо протилежний ефект, тобто що їхні батьки не зацікавлені в тому, що кажуть діти, якщо зоровий контакт установлений на мінімальному рівні.

    Усуньте всі відволікаючі фактори.

 Коли діти хочуть розмовляти, батьки повинні продемонструвати їм свою стовідсоткову увагу. Вони повинні відкласти вбік усе, чим займалися, повернутися обличчям до своєї дитини і щиро дослухатись до дитячих слів. Якщо батьки, наприклад, стануть продовжувати займатися своїми справами чи дивитися телевізор або в телефон у той час, як їхні діти будуть намагатися спілкуватися з ними, це підштовхне малечу до висновку, що їхні батьки не зацікавлені в тому, що вони кажуть або що їхні слова не важливі. Якщо діти висловлюють бажання поспілкуватись, коли у батьків невідкладні справи, треба неодмінно виділити інший час для дружньої розмови.

    Слухайте, не перебиваючи дитину.

 Батьки повинні постаратися звести до мінімуму свої спроби перервати дитину, поки вона буде висловлювати все, що вважає за потрібне. Вони можуть висловити своє схвалення, наприклад, за допомогою посмішки або дружнього дотику, але не переривати. Переривання часто порушує хід думки дитини, що може бути дуже неприємним і прикрим явищем.

    Нехай ваші діти знають, що їх почули.

    Після того, як діти закінчили висловлюватись, батьки можуть переконати їх у тому, що слухали уважно, повторивши сказане трохи іншими словами. Наприклад, «Синочку, схоже, ти дуже добре провів свій день в дитячому садку». Крім того, що це дозволить дитині переконатися, що батьки слухали її уважно, це також дасть дитині можливість з'ясувати і виправити неточно витлумачений батьками зміст розповіді.

Готуємо  дитину до відвідування дитячого садка.

Як правило, всі батьки прикладають масу  зусиль для підготовки дитини до навчання в школі, а про те, що треба готувати дитину до відвідування закладу дошкільної освіти деякі з Вас  навіть не здогадуються. Але для того, щоб  максимально зменшити негативні процеси під час адаптації та допомогти дитині увійти в життя дитячого колективу, потрібна якісна підготовча робота в сім’ї заздалегідь.

                                                                

 1.Формуйте  у дитини позитивну  установку на відвідування дитячого закладу.

Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитячому садку, коментуючи все, що побачили.   Головне, намагайтесь  доступними  словами створити позитивний образ садочка (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо). 

2. Формуйте   навички  самообслуговування.

 Навчіть малюка одягатися, роздягатися, вмиватися, витирати руки, самостійно їсти, користуючись під час їжі ложкою, проситися на горщик, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу.   

3. Подбайте про відповідність домашнього режиму режимові дитячого закладу, введіть  в раціон харчування малюка нові для нього страви.

Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в дитячому садку. Важливо впорядкувати години сну, харчування, перебування на вулиці. 

 4. Навчіть дитину  гратися.

Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, наповніть іграшки вашого малюка змістом, розкрийте їх  призначення  і способи дій  з ними.  Продемонструйте, що  машинка може возити іграшкових собачок, а на пластмасові тарілочки можна покласти іграшкову їжу для іграшкових звіряток. Якщо ваша крихітка навчиться гратися, їй точно не буде сумно серед іграшок садка. Тим паче така спільна діяльність формує в дитини, крім ігрових умінь, потребу і навички спілкування.    

 5. Розширюйте "соціальний горизонт" дитини.

Намагайтеся, щоб у вашому домі з’являлися інші, крім батьків, люди – родичі, знайомі, друзі. Малюк має навчитися не боятися інших, прагнути подружитися з ними.  За можливості  лишайте малюка на годинку-дві з іншими родичами, щоб він звикав не плакати без мами. Обов’язково попереджайте дитину про свою відсутність. Малюк має знати і розуміти, що коли мама йде, вона обов’язково за ним повернеться. Маючи такий досвід, дитина не буде боятися спілкуватися з однолітками і дорослими.

6. Розвиток мовлення.

Це теж полегшить адаптацію, адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби   і  тоді вихователь зможе допомогти їй.

  Шановні батьки! Готуйте дітей до вступу в дитячий садок правильно і заздалегідь – цим ви полегшите процес звикання своєї дитини до нових умов життя поза домівкою, збережете її здоров’я і свої нерви. 

 

Адаптація дитини до умов дитячого садка

Процес адаптації до умов  закладу дошкільної освіти у кожної дитини має свої особливості. Результати досліджень показують, що, як правило, він може мати три форми.

Перша форма адаптації умовно називається «легкою адаптацією». Вона характеризується погіршенням апетиту в перші дні, млявістю. Проте нормалізація емоційного стану дитини відбувається досить швидко, дитина із задоволенням  відвідує  садочок. За таких особливостей дитина може адаптуватися до нових умов уже за місяць. Педіатри відмічають низький рівень захворюваності протягом адаптаційного періоду.

Друга форма адаптації — «адаптація середньої важкості» — проходить повільніше. Дитина може захворіти в перші 2–3 тижні після першого відвідування садка на гострі распіраторні захворювання. Проте потім стан нормалізується, а якщо дитина хворіє, то частота хвороб є середньостатистичною для дітей цього віку. Емоційний стан та переживання дитини нормалізуються повільніше. Тривалість адаптації — до 6 місяців.

Третя форма адаптації — «важка адаптація». В цьому випадку звикання взагалі може не відбутися, а якщо відбудеться, то дуже нескоро. Для цієї групи дітей властиві часті захворювання, які супроводжуються значними ускладненнями. Діти, які належать до цієї групи, несвідомо обирають психосоматичний спосіб реагування на зміну звичних обставин життя, на розлуку з близькими людьми. Саме в цю групу потрапляють діти, яких часто називають «недитсадівськими».

 Легку адаптацію і певною мірою адаптацію середньої важкості можна вважати закономірною реакцією дитячого організму на змінені умови життя. Важка ж адаптація свідчить про надмірність психоемоційних навантажень на організм дитини і потребує відповідної уваги та зусиль   від вихователя,  батьків дитини та  від практичного психолога.

 

       Анкета для батьків

 Шановні батьки, ця анкета допоможе спрогнозувати  адаптацію Вашої дитини до умов  закладу дошкільної освіти.

  • Чи легко розсмішити Вашу дитину?
  • Чи часто вона капризує? Не частіше, ніж 1-2 рази на тиждень?
  • Чи спокійно лягає спати?
  • Чи все їсть, чи не капризує під час годування?
  • Чи є у Вашої дитини друзі, які добре ставляться до неї, охоче граються?
  • Чи часто Ваша дитина виходить із себе?
  • Чи завжди треба приглядати за нею?
  • Чи не страждає Ваша дитина на енурез?
  • Чи немає у Вашої дитини шкідливих звичок?
  • Чи можна дитину залишити саму на недовгий час, знаючи, що, вона не розплачеться так, наче її покинули назавжди?
  • Чи добре малюк поводить себе з однолітками, чи не потребує від Вас підтримки?
  • Чи немає у Вашого малюка якихось незначних страхів?

            Відповіді позитивного характеру на 7-12 запитань дають змогу прогнозувати успішну адаптацію дитини до умов дошкільного закладу.

 

Пам’ятка для батьків

 Як поводити себе батькам в період адаптації дитини до умов закладу дошкільної освіти

Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться віддавати її в садочок. Навпаки, висловлюйте захоплення цікавими іграшками, усім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть упевненість, що вашій дитині буде тут добре.

Розкажіть вихователю  про   звички вашої дитини, особливості поведінки, що вона  любить (не любить), яким іграм надає перевагу, про методи виховання  у вашій родині - про все те, що, на вашу думку, повинен знати вихователь. Ця інформація дуже допоможе у подальшій роботі з вашою дитиною, допоможе знайти до неї  індивідуальний підхід.

Не дозволяйте собі  критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, навіть якщо ви не всім задоволені, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе  страх, невпевненість і небажання йти в це місце. 

Не змінюйте розпорядок дня дитини навіть на вихідні. Так, ви можете лишити її спати трішки довше, але трішки, а не до обіду. До речі, якщо дитині треба відсипатися, і вона втомлюється протягом тижня, це означає, що ви не правильно організували день малюка.

 Намагайтеся, щоб вдома дитину оточувала спокійна і неконфліктна атмосфера, будьте терплячі до капризів. Зведіть до мінімуму перегляд телевізора, уникайте гучних заходів, і, навпаки, якомога більше часу проводьте  з нею у спокійних іграх, за читанням книг. Намагайтеся частіше обіймати і цілувати дитину - тілесний контакт з батьками допоможе зняти психоемоційне напруження і заспокоїтися.

Дайте дитині в садочок частинку «дому» (улюблену іграшку, предмет, чи фото). Це своєрідний замінник мами. Він ходитиме з малюком у садок і завжди буде поряд, а притискаючи до грудей щось із дому, дитина буде спокійна.

  Вигадайте ритуал прощання (усе, що відбувається регулярно, - заспокоює). Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п'ять»...

 Не бійтеся сліз дитини, адже вона поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи.

Шановні  батьки, пам’ятайте, що  ваша підтримка, ваш правильний настрій, ваші усвідомлені дії і ваша любов — саме те, що потрібно дитині, щоб пережити адаптаційний  період швидко, комфортно і легко. 

 

Вас вітає офіційний сайт ЗДО с. Звенигород